Версія для друку

     Стандартизація — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового користування стосовно розв'язання наявних чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних умов. Зокрема ця діяльність проявляється у процесах розроблення, видання та застосування стандартів. Суттєві вигоди від стандартизації полягають у підвищенні відповідності продукції, процесів та послуг їхньому призначенню, усуненні перешкод у торгівлі та сприянні науковотехнічній співпраці.     
     Мета стандартизації - установити положення, що забезпечують відповідність об'єктів стандартизації своїй призначеності та безпечність його щодо життя чи здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна й охорони природного довкілля, що створюють умови для раціонального використовування всіх видів національних ресурсів, що сприяють усуненню технічних бар'єрів у торігвлі та підвищують конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг до рівня розвитку науки, техніки і технологій. Мети стандартизації досягають, розробляючи, впроваджуючи та застосовуючи нормативну документацію.
     Види стандартизації:

• міжнародна стандартизація — стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь в якій є доступною для відповідних органів усіх країн
• регіональна стандартизація — стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь в якій є доступною для відповідних органів лише одного географічного, політичного чи економічного регіону

• національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї певної країни

     
     Нормативний документ - документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики різного виду діяльності або її результатів. Термін "нормативний документ" є робовим терміном, що охоплює такі поняття як "стандарт", "технічні умови", "настанова (правила)" та "регламент".
     Стандарт - створений на основі консенсусу та ухвалений визнаним органом нормативний документ, що встановлює для загального і багаторазового користування правила, настановчі вказівки або характеристики різного виду діяльності чи її результатів і який є спрямованим на досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері та доступний широкому колу користувачів.
     Технічні умови (ТУ) -  нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати виріб, процес чи послуга. В технічних умовах у разі потреби потрібно зазначати методику (-и) за якою (-ими) можна визначити, чи дотримано даних вимог. Технічні умови можуть бути стандартом або частиною стандарту.    
     Настанова: звід правил (правила) - нормативний документ, що рекомендує практичні прийоми чи методи проектування, виготовлення, монтажу, експлуатації або утилізації обладнання, конструкцій чи виробів. Настанова може бути стандартом, частиною стандарту або іншим не залежним від стандарту документом.
     Регламент - прийнятий органом влади нормативний документ, що передбачає обов'язковість правових положень.
     Технічний регламент - регламент, що містить технічні вимоги або безпосередньо, або через посилання на стандарт, технічні умови, настанову чи їхній зміст.
     ДСТУ (Державні стандарти України) — стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом. Згідно із Законом України «Про стандартизацію» це Положення стосується національних стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів, каталогів, а також міждержавних нормативних документів. Стандарти ДСТУ існують з 1993 року.

  Державні стандарти України розробляються на організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти, а саме:

• організація проведення робіт із стандартизації, науково-технічна термінологія, класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, технічна документація, інформаційні технології, організація робіт з метрології, достовірні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин
• вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники, інструмент, деталі кріплення тощо)
• складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення (банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, оборона тощо)
• продукцію міжгалузевого призначення
• продукцію для населення та народного господарства
• методи випробувань.

     Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах:

• забезпечення участі фізичних і юридичних осіб у розробленні стандартів та можливості вільно вибирати види стандартів для виготовлення чи постачання продукції, якщо інше не передбачено законодавством
• відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників
• доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів
• відповідності стандартів законодавству
• адаптації до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки
• пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів
• дотримування міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації
• участі у міжнародній (регіональній) стандартизації

     Основні завдання стандартизації полягають у забезпеченні:

• безпечності продукції, процесів та послуг для життя, здоров'я та майна людей, тварин, рослин та охорони природного довкілля
• захисту та збереження майна і продукції, зокрема під час їх транспортування чи зберігання
• якості продукції, процесів та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей
• реалізації прав споживачів
• відповідності об'єктів стандартизації своїй призначеності
• технічної та інформаційної сумісності і взаємозамінності
• збіжності та відтворності результатів контролювання
• установлення оптимальних вимог до суспільно важливих продукції, процесів та послуг
• ощадження всіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економічних показників виробництва
• безпеки господарських об'єктів, складних технічних систем з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій
• розвитку міжнародного та регіонального співробітництва
• усунення технічних бар'єрів у торгівлі
•